Останнім часом в педагогіці, в тому числі і позашкільній, намітилася тенденція розвитку в бік гуманізації навчально-виховного процесу та створення умов для максимального розкриття задатків кожної дитини, а також оптимальної їх реалізації в контексті формування основних життєвих компетенцій. На тлі всього вищезазначеного, одним з пріоритетних завдань педагогічного процесу стає сприяння соціалізації підростаючого покоління, оскільки саме в суспільстві вчорашній вихованець чи учень буде демонструвати ті якості, знання, уміння, які були сформовані в дитячому віці. Наскільки пристосованими до життя в соціумі будуть наші діти, залежить від нас, дорослих. І, в першу чергу, звичайно, від освітян.

Тож, що це таке – соціалізація?

Під соціалізацією розуміється створення певної спільноти, тобто соціуму, упевному просторі.
Відповідно до цього, позашкільний соціум – спільнота педагогів, вихованців, батьків, громадськості у креативному освітньому просторі позашкільного закладу.

Вітчизняні та закордонні психологи та педагоги визначають діяльність, як провідний чинник формування та розвитку особистості, маючи на увазі при цьому цілеспрямовану активність дитини. Тож, природнім є існування прямої залежності особистісного саморозвитку від запропонованих можливостей та шляхів для самореалізації. Характер та глибина розвитку кожної особистості за однакових умов навчання та виховання залежать, головним чином, від її власних зусиль, від тієї завзятості та наполегливості, які проявляються в різних видах діяльності (звісно з відповідною поправкою на природні задатки дитини).

Розглянемо види діяльності та форми їх реалізації на прикладі гуртка «Народної творчості»

1. Навчально-пізнавальна діяльність – це безпосередньо гурткові заняття, на яких діти здобувають нові знання, власний досвід, на яких базується формування різноманітних життєвих компетенцій.
2. Трудовий вид діяльності переважно реалізує здобуті під час занять практичні вміння та навички.
3. Комунікативний розвиток вихованців відбувається і в навчально- виховному процесі, але більш ефективним ми вважаєм вільне (неформальне) спілкування на всіх рівнях: керівник гуртка – дитячий колектив, педагог - гуртківець, в процесі міжособистісної взаємодії вихованців.
4. Аксіологічна (ціннісна) діяльність реалізується під час формування дитячого колективу, в ході виховних бесід та співбесід, через позитивний особистий приклад керівника гуртка. Таким чином формуються ідеали загальнолюдської моралі.
5. Художньо-естетичний розвиток є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу. Окрім того гуртківці мають змогу реалізувати себе через участь у культурно-масових заходах, конкурсах та змаганнях різних напрямів та рівнів.
6. Пізнання культури, звичаїв та традицій рідного краю, знайомство з мистецькими техніками пращурів дають можливість дітям проявити себе як громадянина та патріота.
7. Оскільки специфіка гуртка обмежує рухливу активність, спортивно-оздоровча діяльність компенсується участю у позазакладних заходах, пов’язаних з особистими захопленнями педагога та специфікою гурткової роботи (спортивний та оздоровчий туризм, колективний збір природного матеріалу для поробок тощо).
8. Робота з урахуванням потреб колективу, в контексті організації дитячого самоврядування є одним з аспектів суспільно-корисної діяльності.
9. Останній рік намітилася тенденція до збільшення у гуртковому контингенті дітей молодшого віку. Що і зумовило підвищення значущості використання ігрових методик у навчально-виховному процесі, які відкривають нові шляхи для самореалізації вихованців.

Тож для максимальної самореалізації гуртківців необхідно виконання наступних умов :

• добровільність й масовість участі дітей у позашкільному навчально-виховному процесі;
• диференціація вихованців за інтересами та спрямованістю на визначений вид діяльності;
• корегування програми занять з урахуванням індивідуальних інтересів, здібностей та рівня підготовки дитини;
• загальнодоступний, масовий, суспільно-корисний характер діяльності гуртка, зорієнтований на практичні та особистісно значущі для кожного вихованця завдання;
• різноманіття сфер спілкування, можливість неформальної взаємодії керівника гуртка та дитячого колективу;
• і, як один з головних, чинників, що сприяють вільній та максимальній самореалізації особистості, - створення творчої й доброзичливої атмосфери.

Як було сказанно раніше гуртківці мають змогу реалізувати себе через участь у культурно-масових заходах, конкурсах та змаганнях різних напрямів та рівнів.

 

1. Благодійна акція « Покровський ярмарок».
2.  Благодійний аукціон « Твори добро»
3. Обласна виставка-конкурс « Альтернативна ялинка»
4.  Обласна виставка-конкурс « Букет замість ялинки»
5. Районна виставка-конкурс «Таврійський Барвограй»
6. Обласна виставка-конкурс « Знай, люби свій рідний край»
7. Міжнародний фестиваль «Скадовск збирає друзів»
8. Соціальний проект « Каховка-місто майстрів»
9.  Приймали участь виставці в картинній галереї міста Н-Каховка «Екосувеніри».
10. Обласна виставка декоративно-ужиткового мистецтва «Метаморфози пекторалі»

Діти отримують нагороди районного , обласного та міжнародного рівня.

Досконало підготовлені та майстерно проведені масові заходи є ефективною формою виховної роботи, зокрема соціального та емоційного виховання всіх його учасників . Вони сприяють активізації навчально-пізнавальної активності, формуванню організаторських здібностей, пропонують додаткові шляхи творчої самореалізації та зростання, допомагають у процесі ціннісного орієнтування дітей, здійснюють суттєвий вплив на емоційний розвиток гуртківців, а також надають можливості соціальної адаптації дітей та підлітків – зокрема, значно підвищують самооцінку вихованців.